Вашій увазі пропонується продукт для побудови розподілених систем управління виробничим процесом підприємства складається з декількох відокремлених підрозділів з численними територіально-розосередженими об’єктами. Основний вузол продукту – програма «АРМ КОТС», SCADA-система розробки ПАТ «КОТС». Властивості програми дозволяють застосувати її адаптовані примірники у різних галузях промисловості: енергетику, транспорт, телекомунікації, легкої промисловості та екології.Функції програми:– відображення в багатовіконному інтерфейсі поточного стану виробничого процесу в мнемоническом вигляді;
– ведення синхронних баз даних на 2-х взаимодублируемых ПЕОМ операторського пункту для табличного і графічного відображення ретроспективної технологічної інформації, виведення даних на друк;
– візуальна і звукова сигналізація про суттєві події технологічного процесу з урахуванням пріоритетності подій, алгоритмів узагальнення подій, порогів аналогових сигналів;
– одиночне, пакетне або автоматичне по заданому часу телеуправління, перевірка коректності команди і її виконання;
– автоматична діагностика стану каналів зв’язку, контролерів, модулів телемеханіки, джерел безперебійного живлення;
– графічний редактор розробки програми для коригування, розширення і тиражування мнемосхем виробничих об’єктів, складу і властивостей апаратної частини, – все це силами користувача програми;
– виконання оригінальних функцій, які визначаються специфікою і традиціями конкретного виробництва;
– мобільний сервіс системи в будь-якій точці доступу до мережі передачі даних.Характеристика апаратної частини:– вибір типу і виробника обладнання визначається обсягом телемеханізації об’єктів підприємства, умовами технології виробництва (характеристика середовища, віддаленість об’єктів, часовий режим роботи); – компоненти системи, що підлягають дублювання, визначаються специфікою технічних умов і типом застосовуваного устаткування. У представленій структурної схеми інформаційно-керуючого комплексу (рис.2) дубльовані ПЕОМ операторських пунктів і канали зв’язку; – організація екрану необхідної роздільної здатності шляхом виведення інформації на 2-8 моніторів дозволом 1280*1024 пікселів; – гарантоване електроживлення всіх компонентів, моніторинг інтелектуальних джерел живлення; – застосовувані інтерфейси зв’язку – Ethernet, RS-485, RS-232, струмова петля; – підтримуються на даний час протоколи – Modbus/RTU, МРЗС-05 виробництва “Київприлад”, Граніт-Мікро “ПРОМЭКС”, ADAM-4000 “Advantech”, MCU-2000 “Benning”, ЇЖАКУ-14000 “Інтеграл”. Можливий функціональний обсяг 1-го контрольованого пункту на віддаленому об’єкті: – двопозиційний датчик телесигналізації – 256 шт.; – дискретний вихід (реле) – 96 шт.; – датчик аналогового сигналу – 32 шт.; – контролери з телемеханической ємністю 64-80 дискретних сигналів, 8-16 вхідних аналогових сигналів – 20 шт. Перераховані програмно-апаратні засоби (рис.2) забезпечують мережевий обмін даними між ПЕОМ операторського пункту та обладнанням близько 20-і віддалених об’єктів з часом відгуку системи 1-2 секунди.Запровадження-Київський метрополітен – диспетчерське управління 4-ма підстанціями электоснабжения Сирецько-Печерської лінії ;.Вид робочого місця диспетчера представлений на Рис.1;
– моніторинг джерел живлення телекомунікаційної мережі протяжністю 20 кілометрів (рис 3);
– подача тимчасових сигналів освітленням тунелю лінії метрополітену (рис 4);
– диспетчерське управління інженерно-технічними спорудами (рис 5).
-Житомирський завод лабораторного скла – управління склоплавильну піччю.
– ведення синхронних баз даних на 2-х взаимодублируемых ПЕОМ операторського пункту для табличного і графічного відображення ретроспективної технологічної інформації, виведення даних на друк;
– візуальна і звукова сигналізація про суттєві події технологічного процесу з урахуванням пріоритетності подій, алгоритмів узагальнення подій, порогів аналогових сигналів;
– одиночне, пакетне або автоматичне по заданому часу телеуправління, перевірка коректності команди і її виконання;
– автоматична діагностика стану каналів зв’язку, контролерів, модулів телемеханіки, джерел безперебійного живлення;
– графічний редактор розробки програми для коригування, розширення і тиражування мнемосхем виробничих об’єктів, складу і властивостей апаратної частини, – все це силами користувача програми;
– виконання оригінальних функцій, які визначаються специфікою і традиціями конкретного виробництва;
– мобільний сервіс системи в будь-якій точці доступу до мережі передачі даних.Характеристика апаратної частини:– вибір типу і виробника обладнання визначається обсягом телемеханізації об’єктів підприємства, умовами технології виробництва (характеристика середовища, віддаленість об’єктів, часовий режим роботи); – компоненти системи, що підлягають дублювання, визначаються специфікою технічних умов і типом застосовуваного устаткування. У представленій структурної схеми інформаційно-керуючого комплексу (рис.2) дубльовані ПЕОМ операторських пунктів і канали зв’язку; – організація екрану необхідної роздільної здатності шляхом виведення інформації на 2-8 моніторів дозволом 1280*1024 пікселів; – гарантоване електроживлення всіх компонентів, моніторинг інтелектуальних джерел живлення; – застосовувані інтерфейси зв’язку – Ethernet, RS-485, RS-232, струмова петля; – підтримуються на даний час протоколи – Modbus/RTU, МРЗС-05 виробництва “Київприлад”, Граніт-Мікро “ПРОМЭКС”, ADAM-4000 “Advantech”, MCU-2000 “Benning”, ЇЖАКУ-14000 “Інтеграл”. Можливий функціональний обсяг 1-го контрольованого пункту на віддаленому об’єкті: – двопозиційний датчик телесигналізації – 256 шт.; – дискретний вихід (реле) – 96 шт.; – датчик аналогового сигналу – 32 шт.; – контролери з телемеханической ємністю 64-80 дискретних сигналів, 8-16 вхідних аналогових сигналів – 20 шт. Перераховані програмно-апаратні засоби (рис.2) забезпечують мережевий обмін даними між ПЕОМ операторського пункту та обладнанням близько 20-і віддалених об’єктів з часом відгуку системи 1-2 секунди.Запровадження-Київський метрополітен – диспетчерське управління 4-ма підстанціями электоснабжения Сирецько-Печерської лінії ;.Вид робочого місця диспетчера представлений на Рис.1;
– моніторинг джерел живлення телекомунікаційної мережі протяжністю 20 кілометрів (рис 3);
– подача тимчасових сигналів освітленням тунелю лінії метрополітену (рис 4);
– диспетчерське управління інженерно-технічними спорудами (рис 5).
-Житомирський завод лабораторного скла – управління склоплавильну піччю.
Технічні рішення ПАТ «КОТС» забезпечують: – просте і ефективне управління технологічним процесом;
– необхідний рівень стійкості системи при відмовах окремих компонентів;
– інтеграцію з магістральними технологіями зв’язку;
– полнофункциональность і компактність операторських пунктів;
– єдиний підхід до обслуговування загальних програмно-апаратних компонентів керуючого комплексу підприємства і, як наслідок, зміст нечисленного сервісного персоналу;
– організацію автономного центру управління всім підприємством при форсмажорних обставинах.
Рис.1
Рис.2
Рис.3
Рис.4
Рис.5 Структурна схема SCADA–системи комунального господарства та розгорнута мнемосхема однієї станції.
